- чутний
- —————————————————————————————чу́тнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чутний — а, е. 1) Який сприймається за допомогою органів слуху, який можна чути (у 1 знач.). || Виразний, помітний, голосний. || у знач. присудк. сл. Чути, звучить. 2) Який можна відчути; відчутний. || Який схоплюють, виявляють за допомогою нюху. ••… … Український тлумачний словник
чутний — [чу/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і і [чутни/й] м. (на) тно/му/ т(‘)н і/м, мн. т(‘)н і/ … Орфоепічний словник української мови
голосний — а/, е/. 1) Який сильно звучить, добре чутний; гучний. || Шумливий, гомінкий. 2) перен. Який став широко відомим; загальновідомий. 3) перен. Надмірно претензійний. 4) лінгв. Який утворюється за вільного проходження повітря з легенів крізь ротову… … Український тлумачний словник
доносливий — а, е. Добре чутний здалека. Доносливий голос собаки … Український тлумачний словник
кволий — а, е. 1) Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. || Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. || Неміцний, слабкий (про здоров я). || Який погано росте; негустий, невисокий, прив ялий (про… … Український тлумачний словник
м'який — а/, е/. 1) Який угинається, подається від дотику, натискування тощо; прот. твердий. || Ніжний, пухкий (про тіло людини та його частини). || Тонкий, шовковистий (про волосся, вовну, тканину тощо). || Свіжий, нечерствий (про хліб та борошняні… … Український тлумачний словник
неясний — нея/сна/, нея/сне/. 1) Якого погано видно; який нечітко вирізняється своїми контурами. || Те саме, що неяскравий. 2) Невиразно чутний; нерозбірливий. 3) Не зовсім зрозумілий; причини якого важко встановити, у якому важко розібратися і т. ін … Український тлумачний словник
потайний — а/, е/. 1) Розташований або зроблений так, що його важко знайти, побачити, помітити. || Відомий небагатьом або тільки комусь одному. || Захований від сторонніх очей, замаскований. || Скрадливий, ледь чутний. 2) Якого навмисне приховують від інших … Український тлумачний словник
прибитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до прибити 1 6). || приби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., розм.Який виражає пригніченість. Прибитий вигляд. || Ледве чутний, слабкий (про голос). || Пригнічений, принижений (про людину) … Український тлумачний словник
сирена — и, ж. 1) У давньогрецькій міфології – морська німфа (жінка з риб ячим хвостом або птах із жіночою головою), що своїм співом зваблювала мореплавців у смертельно небезпечні, згубні місця. || перен. Про красиву, спокусливу, але бездушну жінку. 2)… … Український тлумачний словник